Фено́мен (грец. φαινόμενον — являється) — незвичайне явище, рідкісний факт, який важко збагнути.
-
У філософському сенсі слово «феномен» часто застосовується для позначення явищ, які досягаються на чуттєвому рівні на противагу слову «ноумен», що означає явище, зрозуміле розумом. В новоєвропейській філософії, за визначенням Канта, феномен — будь-яке явище, яке може бути пізнане на основі досвіду.
-
У фізиці та природознавстві загалом термін «феномен» зрідка вживається як синонім терміну «явище». Похідний термін «феноменологічна теорія» має значення теорії, яка описує риси певних явищ із загальних принципів, застосовуючи певні феноменологічні параметри і не розглядаючи конкретний механізм явища з мікроскопічної атомарної точки зору.
-
У гемології феномен — це незвичайний оптичний ефект, демонстрований дорогоцінним каменем. До гемологічних феноменів належать блиск, астеризм, полиск мінералів, адуляресценція, іризація, гра кольорів та інші.
У загальному вжитку феноменом часто називають незвичайну подію, явище, особу.
Колективні та соціальні феномени[ред. • ред. код]
-
Колективні феномени стосуються поведінки у певній групі окремих істот, здебільшого людей. Поведінка окремих осіб часто змінюється в оточенні колектива і вся група може мати власні особливості поведінки через стадне почуття(англ.). Соціальні феномени стосуються відносин та подій між індивидами у суспільстві в цілому, або у значній його частині.
|