Украї́нська Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (УРСР), до 30 січня1937 року Українська Соціялістична Радянська Республіка, (УСРР) — адміністративно-територіальна одиниця СРСР, «союзна республіка у складі СРСР»^[1][2][3][4], що у деякі періоди свого існування мала певні формальні ознаки державності у структурі органів управління.

За історіографією часів СРСР початком існування так званої радянської влади на українських землях вважається 12 (25) грудня 1917 року, коли російськими більшовиками (РСДРП(б))^[5] разом із російськими соціалістами-революціонерами, був організований так званий Перший Всеукраїнський з'їзд Рад у Харкові, на якому обраний Народний секретаріат, оголошений «радянським урядом України».

Українська Соціялістична Радянська Республіка була проголошена 10 березня 1919 року на III Всеукраїнському з'їзді Рад у Харкові стосовно території, що знаходилася під контролем Червоної армії РСФСР. До початку 1923 року мала формальні ознаки незалежної держави, що від грудня 1920 року мала союзні відносини із РСФСР, БСРР, ЗСФРР. На час створення УСРР керівною силою в УСРР була проголошена КП(б)У, що входила на правах обласної організації до РКП(б) і спиралася на збройні сили РСЧА РСФСР.

УРСР припинила своє існування у 1991 році, з розпадом СРСР: фактично — із прийняттям Акту проголошення незалежності України, а формально — із підписанням Біловєзької угоди.

Столицею УСРР до 1934 року було місто Харків, від 1934 — місто Київ.